Незвичайний досвід у моєму житті

Мені 24 роки, виховую доньку Ангеліну (3,5 рочки), живемо в Черкаській області з моїми батьками. У моєму житті сталося так, що вагітність не була бажаною. Хлопець, з яким я тоді була, не захотів бути батьком – типу, ще рано (йому тоді був 21 рік). Мені пощастило з моїми батьками, які мене підтримували і відрадили від аборту, зараз не уявляю свого життя без моєї малої.

Захотіла стати сурогатною мамою з двох причин:

1 причина – у зв’язку зі скороченням моїй мамі довелося міняти роботу на менш оплачувану, мій дохід теж не дуже високий. Так само вже варто замислюватися за підготовку до школи, а відкладати не сильно виходить: то Ангеліна хворіє, то ще якісь непередбачувані обставини.

2 причина – я то знаю, яке щастя мати дітей, але так само знаю, що не всі це можуть відчувати через безпліддя. Є в оточенні мами кілька жінок, які вже пару років не можуть зачати. А одна і зовсім у свої 51 так і залишилася без дітей.

Вибрала Київ, тому що там найкраща медицина і обслуговування. Найнадійнішим здався центр “Артеміда”, і в принципі не помилилася в цьому.

Як же вся ця програма проходила?

Перше, що зробила – зателефонувала в їхній кол-центр і дізналася всю інформацію: які вимоги, яка сума винагороди, що потрібно брати з собою в Київ на прийом і т.д.

Вимогам, прописаним в законодавстві України, я відповідала і на наступний день вже могла виїхати до столиці. Там мене зустріли, компенсували проїзд і супроводили на обстеження в їх клініку. Лікар – приємна жінка, розумна, взяла у мене всі необхідні аналізи, перевірила мій стан здоров’я. Після цього разом із юристом центру склали контракт на програму сурогатного материнства.

Коли результати були готові, довелося приїхати ще раз, оскільки виявили інфекцію. Призначили курс лікування (оплачувалося центром) і після його проходження відразу ж знайшли мені пару з Франції.

Жизель і Готьє старші за мене на 10 років, але їм не сильно даси 34-35 років. Змогли прилетіти тільки через тиждень, через роботу. Спочатку побули в центрі, потім поїхали в ресторан для більш невимушеної бесіди. Жизель розповіла, що через видалення яєчників не може мати дітей, що вони беруть участь у такій програмі вперше, так само, як і я. Живуть в Марселі і працюють в IT-компанії. Загалом враження від них приємні. Повернулися в “Артеміду” і уклали договір сурогатного материнства, де прописувалися обов’язки сторін, графік виплат та інші важливі пункти (писати просто багато).

Підготовка до процедури ЕКЗ тривала 2.5 тижні: приймала препарати, які стимулюють яєчники, і вирівнювали так само овуляцію – мою і Жизель.

Сама процедура абсолютно безболісна, після неї тільки 1-2 години слабо нила матка. У цей день я отримала перші 100 євро, другі – після підтвердження вагітності, яке перевірили через 14 днів після підсадки ембріона.

Як тільки результат ХГЧ показав позитивний результат, Жизель і Готьє поїхали назад до Франції і спілкувалися зі мною по скайпу. Поки живіт не стало видно, я жила у себе вдома, їздила на огляди до акушера-гінеколога в сусіднє містечко. Чому так? Мені надали вибір, куди ходити, і я вирішила, що в своєму місті не варто ставати на облік, а в Київ далеко їздити. Ось коли на 6 місяці перебралася в квартиру, яку надає центр, вже стала на облік і спостерігалася в їхній клініці. Мені навіть дієтолог “Артеміди” прописав дієту під час вагітності і після пологів, щоб швидше відновити форму.

За місяць до передбачуваних пологів приїхала пара з Франції і склала мені компанію в клініці, а я їм допомогла купити одяг для їх синочка, який був доволі активний в утробі, частенько штовхаючи мене ніжками.
Пологова палата була сучасною, затишною і комфортною. Перейми почалися вдень і народила я тільки о 3 годині ночі. Пологи пройшли благополучно, малюк Маркель народився здоровим і красивим (2,7 кг).

Було приємно бачити їх радість і приймати слова подяки. Після оформлення Жизель і Готьє законними батьками маленького Маркеля я відразу ж поїхала додому – дуже скучила за Ангеліною, адже коли була в Києві, не так часто, як хотілося б, могла її бачити.

Психологічне відновлення після пологів мені не треба було, адже я і так знала, для чого потрібна програма і тому нормально сприймала свого тимчасового гостя.

Артеміда