Я мати-одиначка і я зважилася стати сурогатною мамою

Мене звати Світлана. Мені 26 років. Я мама прекрасної донечки. Момент, коли вона з’явилася у мене, був найщасливішим у моєму житті. Це був бажана і довгоочікувана дитина. Але, в моєму житті сталося так, що залишилися ми з нею самі. Тата у нас немає. Фінансів для нас стало не вистачати вже на другому році спільного життя.

Одного разу, займаючись повсякденними справами, я побачила передачу про донорів яйцеклітин і про те, що деякі пари потребують допомоги лікарів, щоб мати власну дитину. Я пошукала в інтернеті інформацію про це. Але не наважувалася на цей крок десь місяці 4.
Фінансове питання стало дуже гостро, коли літо добігало кінця, а грошей не було. У мене не було роботи на той час. Ось в цей момент, я думала про дитину в першу чергу, і написала в одну з Київських клінік, відправивши свою анкету. Було страшно. Від того, що про це рішення я нікому не повідомила зі своєї родини.
Клініка обіцяла оплатити проїзд, і всі витрати брала на себе. Це було дуже підозріло, і в голову лізли всякі думки на цей рахунок. Але все пройшло гладко. У мене взяли всі аналізи. І через місяць у мене вже був перенос.

Це був 2015 рік. Моя перша програма сурогатного материнства. У мене була двійня. Хлопчик і дівчинка. Народила я на терміні 38-39 тижнів. За допомогою стимуляції. Обидві дитини були по 3 кг. Але все ж вони виглядали дуже крихітними. Так, відповім одразу, я їх бачила. І не тільки бачила. Але і тримала на руках. Прихильності ніякої не було. Всю вагітність я ходила з розумінням, що це не мої діти. І я роблю це для своєї дитини. Під час вагітності, я не спілкувалася з дитиною яку виношувала. У цьому не було необхідності. Моя дочка теж знала, що у мами в животику двоє дітей, але вони не наші. Знала, що у цих діток є батьки, які їх дуже чекають. А мама їм таким чином допомагає. Також ми зустрілися з ними після виписки з пологового будинку.

Через 3 роки я пішла в клініку Артеміда. Персонал дуже мене здивував тим, наскільки все продумано і що я практично нічого не робила. До мене приставили координатора Марину. Вона відповідала на всі мої запитання і дбала за всі огляди і аналізи. За медичними показаннями це зайняло у мене рік. Можна сказати, мене вилікували від усього, що тільки могло бути, оплачуючи всі процедури. Вже, звичайно, тільки після підписання контракту. Коли всі огляди і аналізи показали що все добре мене вибрала сім’я з Іспанії. Ми з ними говорили по Скайпу. Познайомилися. Дуже хороші батьки. Коли настав час перенесення у мене вже був інший координатор Олена. Гормональна підготовка пройшла відмінно і настав день підсадки. Всі 3 місяці займалася мною координатор Олена. Потім, уже після, у мене змінився координатор на Юлію. І до закінчення контракту займалася мною вона. Кожен куратор був відповідальним за всі огляди, аналізи, візити та документи.
Моя задача полягала лише в регулярному прийнятті препаратів і безпечному способі життя. У будь-якій незрозумілій ситуації я завжди була на зв’язку зі своїми кураторами. Незалежно від часу доби.

Народила я на 42 тижні. Дівчинка 3340 грам. Я її теж бачила. У момент народження був карантин Коронавірус. Батько на цей момент вже зміг приїхати. А ось мама не змогла. У пологовому будинку в перший же день я побачила і брала на руки дитину. І весь час, який я була в пологовому будинку, я відвідувала і дізнавалася всю інформацію про дитину, на прохання батьків.Також, батьки бачили по відеозв’язку дитину. Після виписки з пологового будинку ми також бачилися з батьком і дитиною. Я була у них в гостях. Цього разу моя дитина не знала, що у мами була вагітність. І ніхто з моєї родини та оточення цього не знав. Крім моєї мами.
Клініка надає квартиру на період проживання в Києві. На всі візити забирає водій і завозить назад.
Після пологового будинку, ми підписали всі документи і мені виплатили половину суми гонорару. Через 2 місяці після підписання всіх, документів, які залишилися, мені виплатили другу частину гонорару.

На даний момент, я так само підтримую зв’язок з обома сім’ями з якими я працювала. Страшного в цьому нічого немає. Головне вірити в себе і вірити в майбутнє. І все у вас вийде.

Артеміда