Ми вирішили з’ясувати, чому українських жінок приваблює сурогатне материнство. Велика частина опитаних пояснюють це матеріальними труднощами, бажанням придбати власне житло, поставити на ноги дітей. Лише 10% роблять це не заради грошей, а через бажання допомогти іншій жінці стати мамою. Але такі жінки є родичами або близькими знайомими сімейної пари, яка підшукує сурогатну маму. Така ж ситуація з донорами яйцеклітин.

Через клініку репродуктивної медицини проходять приблизно по 20 жінок в рік, можливо і більше, точну статистику важко підрахувати. В основному в Україні програмою “сурогатного материнства” користуються пари з США, Німеччини, Англії та Італії. Іноземців приваблюють ціни і якість послуг. В Україні вартість ДРТ і ЕКО значно нижче, ніж в Європі. У багатьох країнах сурогатне материнство заборонено законом.

Незалежно від того, що сурогатне материнство в Україні законно, його учасники не застраховані від ризиків (якщо дитина народиться неповноцінною, якщо пара розлучиться, шантажу, тощо). Закон не контролює правові відносини між сурогатною мамою і батьками, як втім, і донорів яйцеклітин. Ще одна проблема – це стандарт медичних послуг, як і відсутність медичних установ, які відповідають за контроль якості послуг і вирішували б питання скарг.

На даний момент, законопроект «Про охорону репродуктивного здоров’я» знаходиться в стадії розробки. Немає точної статистики, скільки дітей з’явилися на світ за допомогою суррмам, скільки покинули межі України, від скількох дітей відмовилися, так що наша держава поки що не бачить проблематики в сурогатному материнстві.