Мені 24 роки, виховую доньку Ангеліну (3,5 рочки), живемо в Черкаській області з моїми батьками. У моєму житті сталося так, що вагітність не була бажаною. Хлопець, з яким я тоді була, не захотів бути батьком – типу, ще рано (йому тоді був 21 рік). Мені пощастило з моїми батьками, які мене підтримували і відрадили від аборту, зараз не уявляю свого життя без моєї малої.

Захотіла стати сурогатною мамою з двох причин:

1 причина – в зв’язку зі скороченням, моїй мамі довелося міняти роботу на менш оплачувану, мій дохід так само не сильно високий. Так само вже варто замислюватися за підготовку до школи, а відкладати не сильно виходить, то Ангеліна хворіє, то ще якісь непередбачені обставини.

2 причина – я то знаю, яке щастя мати дітей, але так само знаю, що не всі це можуть відчувати через безпліддя. Є в оточенні мами кілька жінок, які вже пару років не можуть зачать.А одна і зовсім, в свої 51 так і залишилася без дітей.

Вибрала Київ, так як там найкраща медицина і обслуговування. Найнадійнішим здався центр “Артеміда”, і в принципі не помилилася в цьому.

Як же вся ця програма проходила.

Перше, що зробила – зателефонувала в їх колл-центр і дізналася всю інформацію: які вимоги, яка сума винагороди, що потрібно брати з собою в Київ на прийом і т.д.

Вимогам, прописаним в законодавстві України, я відповідала і на наступний день вже могла виїхати до столиці. Там мене зустріли, компенсували проїзд і супроводили на обстеження в їх клініку. Лікар – приємна жінка, розумна, взяла у мене всі необхідні аналізи, перевірила мій стан здоров’я. Після цього, разом з юристом центру, склали контракт на програму сурогатного материнства.

Коли результати були готові, довелося приїхати ще раз, так як виявили інфекцію. Доктор призначив курс лікування (оплачувалося центром), і після його проходження відразу ж знайшли мені пару з Франції.

Жизель і Готьє старше мене на 10 років, але їм не сильно даси 34-35 років. Змогли прилетіти тільки через тиждень, через роботу. Спочатку побули в центрі, потім поїхали в ресторан для більш невимушеної бесіди. Жизель розповіла, що через видалення яєчників, не може мати дітей, що беруть участь у такій програмі вперше, так само як і я. Живуть в Марселі і працюють в IT компанії. Вообщем, враження від них приємні. Повернулися в “Артеміду” і уклали договір сурогатного материнства, де прописувалися обов’язки сторін, графік виплат і інші важливі пункти (писати просто багато).

Підготовка до процедури ЕКЗ тривала 2.5 тижня: приймала препарати стимулюють яєчники і вирівнювали так само овуляцію, мою і Жизель.

Сама процедура абсолютно безболісна, після неї тільки 1-2 години слабо нила матка. В цей день я отримала перші 100 євро, другі – після підтвердження вагітності, яке перевірили через 14 днів після підсадки ембріона.

Як тільки результат ХГЧ показав позитивний результат, Жизель і Готьє поїхали назад до Франції і спілкувалися зі мною по скайпу. Поки живіт не стало видно я жила у себе вдома, їздила на огляди до акушера-гінеколога в сусіднє містечко. Чому так? Мені надали вибір куди ходити, і вирішила, що в своєму місті не варто ставати на облік, а в Київ далеко їздити. Ось коли на 6 місяці перебралася, в яку надає центр квартиру, вже стала на облік і спостерігалася в їхній клініці. Мені навіть дієтолог “Артеміди” прописав дієту під час вагітності і після пологів, щоб швидше відновити форму.

За місяць до передбачуваних пологів приїхала пара з Франції і становила мені компанію в клініці, а я їм допомогла купити одяг для їх синочка, який був до волі активний в утробі, частенько штовхаючи мене ніжками.
Пологова палата була сучасною, затишною і комфортною. Перейми почалися вдень і народила я тільки о 3 годині ночі. Пологи пройшли благополучно, малюк Маркель народився здоровим і красивим (2,7 кг).

Було приємно бачити їх радість і приймати слова подяки. Після оформлення Жизель і Готьє законними батьками маленького Маркеля, я відразу ж поїхала додому – дуже скучила за Ангеліною, адже коли була в Києві, не так часто, як хотілося б, могла її бачити.

Психологічне відновлення після пологів мені не треба було, адже я і так знала для чого потрібна програма і тому нормально сприймала свого тимчасового гостя.