Для того, щоб дати відповідь на це питання пропонуємо три історії сурогатних мам, які розповідають про свої причини та наміри погодитися на участь у програмі сурогатного материнства.

“Мене звати Люба. Мені 29 років. Я виховую одна двох дітей. Дохід у мені невеликий. Платила кредит за квартиру. Одного разу побачила по телевізору передачу про сурогатне материнство. Вирішила стати сурмамой, допомогти парі стати батьками і поправити свій матеріальний стан. Знайшла оголошення в інтернеті. Я підійшла за всіма вимогами. Я довго сумнівалася в правильності свого рішення, адже нелегко віддати дитину, яку носиш під серцем. Але життєва ситуація змусила погодитися на цей крок.”

Я завагітніла з другої підсадки. Через пару тижнів розпочався неймовірний токсикоз. Я виносила двійню. Вагітність протікала нормально, не дивлячись на те, що виник варикоз. Пологи почалися раніше терміну. Мені зробили кесарів розтин. Дітей забрали відразу. Хоч все пройшло нормально, я найбільше не хочу брати участь у програмі «сурогатного материнства». Кредит я закрила. Зі мною розрахувалися вчасно, як і обіцяли. Хоч наважитися на таке нелегко, але я рада, що допомогла людям стати батьками.

“Мене звуть Олена. Проживаю з чоловіком і двома дітьми на орендованій квартирі в невеликому містечку. З роботою у нас складно. На зарплату продавця в магазині складно прожити, та ще й на орендованій квартирі з дитиною на руках. Чоловік заробляє теж небагато. Якось в газеті побачила оголошення. Показала чоловікові. Він довго не погоджувався, щоб я брала участь в програмі «сурогатного материнства», але ми так хотіли купити собі житло. Я його переконала.

Я виношувала одну дитину. Вагітність протікала складно. Був токсикоз, проблеми з нирками. Батьки дуже за мене переживали, допомагали матеріально, діставали потрібні ліки. Дуже хороші люди мені попалися. Народила я раніше терміну, хлопчика, природним шляхом. Лікарі рекомендували годувати його грудним молоком, щоб швидше зміцнів. Батьки дуже просили мене допомогти. Молока було багато. Я зціджувала і передавала молоко малюкові. Дитину не бачила. Батьки щедро заплатили, більше обумовленої суми.

Нам вдалося купити невелику квартиру. Думаю я ще раз зможу допомогти людям, які не можуть мати дітей.”

“Мене звуть Люда. Проживаю в Рівному з дочкою і чоловіком. Матеріальних проблем не мала. Стала сурогатною мамою по добрій волі. Моїй сестрі поставили діагноз безпліддя. Вони з чоловіком об’їздили багато клінік, зробили кілька спроб ЕКЗ. Нічого не допомагало. Їм запропонували пошукати сурогатну маму.

Порадившись з чоловіком, я запропонувала свою кандидатуру. Моя вагітність протікала легко, вагітнію я швидко. Чому не допомогти сестрі? Ми зважили всі за і проти. Ми скористалися донорською яйцеклітиною. Вагітність настала з першої спроби. Крім моторошного токсикозу нічого майже не турбувало. Перші тижні я весь час лежала. Лікарі пояснили це тим, що організм відторгає ембріон. Народила в термін дівчинку 50 см, вага 3кг 223 г

Грудьми її не годувала. Але на руки дали відразу після пологів.

Я рада, що допомогла сестрі стати мамою. Адже для жінки це найважливіше в житті.”

Так склалося історично, що українська жінка – це гарна дружина і дбайлива мама, у якої була і є велична роль – народжувати і виховувати дітей. Тому радість материнства і співчуття українкам властиво найвищою мірою, саме тому вони погоджуються виступити в ролі сурогатної мами, жертвуючи собою, щоб подарувати радість материнства іншій родині.

Щастя для української жінки – це дуже складне поняття, але до його складових частин сім’я належала завжди. Кожна українка робить свій вибір щодо сурогатного материнства, і кожна, приймаюча рішення, пам’ятає, що від цього вибору в кінці кінців, буде залежати не тільки життя двох людей, але і все життя на землі.